П`ятниця, 29.03.2024, 13:16,

Сайт РМО вчителів початкових класів Саксаганського району м. Кривого Рогу
Особистий кабінет
Пропонуємо...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нас відвідали

Презентації

Головна » Кабінет вчителя » Ділимося досвідом » Ділимося досвідом

Формування соціальної компетентності учнів засобами театралізації
[ Викачати з сервера (4.66 Mb) ] 10.03.2014, 00:00
Світ, в якому ми живемо, дуже складний. А гармонійне життя в ньому вимагає від особистості належного рівня соціальних  знань, умінь, навичок, виробленої ціннісної позиції,тобто вимагає від неї набуття соціальної компетентності.

Проблема формування соціальної компетентності, насамперед у дітей молодшого шкільного віку, пошук дієвих засобів та способів її досягнення є однією з найважливіших  у сучасному соціальному вихованні молодший школярів.

Соціальна  компетентність – це система знань, умінь, ставлень, ціннісних
орієнтацій та поведінкових компонентів, необхідних для існування в соціумі.

Молодший шкільний вік - це перший період системного залучення дитини  до громадського життя. Саме в цей період відбувається ціла низка особистісних утворень, необхідних для формування соціальної компетентності.

Під соціальною компетентністю маю на увазі:
-здатність брати на себе відповідальність;
-здатність організувати роботу групи;
-прояв ініціативи;
-спільно виробляти рішення і брати участь у його реалізації;
-толерантність до однолітків, людей різних національностей, людям, що мають різні точки зору;
-встановлювати контакти з різними групами;
-здатність вирішувати конфлікти;
-прояв творчості у діяльності.
  
На мою думку,однією з форм класної та позакласної роботи, яка сприяє  формуванню соціальної компетентності учнів, є театралізація.

Театральна діяльність дає молодшому школяру  можливість проживати різні життєві ситуації, допомагає створювати умови для виховання особистості, кращого пізнання себе й соціуму, робить адекватною соціальну поведінку дитини.

У навчально-виховному процесі  використовую наступні блоки:
« Подорож у світ театру», «Народні гри», «Народний календар» та «Казковий бал». У даних блоках велика увага приділяється використанню різноманітних видів діяльності .Це гра, театралізація, етюди, вправи, творчі завдання ,які необхідні для глибокого  засвоєння матеріалу.

  Будую навчальний  процес так ,щоб учні включалися в творчий процес. А саме розучували  жанри  української усної народної творчості, народні ігри, виготовляли  реквізит, декорації до вистав та приймали участь у святах на основі народних традицій.

  Думаю, що  за допомогою засобів театралізації, народної творчості, застосовуючи діяльнісні методи навчання,  можна прищепити дітям доброту, повагу, розвинути здатність до співпраці .Щоб зміцнити колектив класу  та розвивати толерантні відносини, мною було обрано  народну творчість та  творчість народів світу - це ігри, прислів'я, приказки, притчі, казки та ін.

Мій досвід роботи з дітьми вказав мені на необхідність створення у класі власного театру. Театр - це гра, а гра не повинна бути нудною. Досвід роботи показує, що вміло підібрана мотивація допомагає дітям повністю зануритися в театральну гру, проявити себе як особистість, відчути себе учасником колективної творчості. 
   
Багаторічний досвід роботи дає можливість мені констатувати, що діти молодшого  шкільного віку виявляють інтерес до гри-драматизації не тільки самою участю в ній,а й цікавляться якістю виконання ними ролей.

Під час розподілу ролей  обов'язково враховую творчі дані та музичні здібності дитини, що допоможуть їй створити певний образ.

Кожна дитина пробує себе в ролі всіх персонажів, дітям надається свобода вибору, а щоб нікому не було образливо, використовуються цікаві методи і прийоми.

«Сундучок»- в сундучок кладуть фішки одного кольору, наприклад жовтого, а три з них коричневого. Хто їх витягнув, тому і грати певну роль .

«Веселий м’ ячик»- діти стоять у колі, звучить музичний уривок, діти передають один одному м’ ячик, на закінчення музичної фрази він залишається в одного з них, йому і виконувати роль, і так продовжується поки всі ролі не будуть роздані.

«Найспритніший» - двоє хлопчиків або дівчаток сидять на стільцях  сипнами один до одного і по сигналувитягують скакалку з-під стільців, хто виграв, той і грає головну роль  у виставі .

«Скоромовка» - хто швидше і чіткіше її вимовить, тому й дістається роль.
«Хто найшвидший?» - збираємо кульки з закритими очима. Хто зібрав більше - той виконує роль.

  Такий підхід до розподілу ролей дітям дуже подобається: і смішно, і не прикро, і справедливо. Діти вірять, в наступний раз пощастить більше.

Особливу увагу  звертаю  на вміння дітей передавати настрій, душевний стан героїв. Для того, щоб учні краще оволодівали засо¬бами емоційної виразності (інтонація, міміка, жести, характерні рухи, поза, хода), доцільно використовувати ігрові вправи: "Різна хода", "Цікаві звірі", "Дід і баба", "Хто я?", а також вправи такого типу:
■    виконати з різною інтонацією пісеньку Колобка (радісно, сумно, здивовано);
■    зобразити мишенят веселих, танцюючих та сумних, пригніче¬них, які залишилися без пиріжків (казка "Колосок").

Учнів необхідно зацікавити сюжетом майбутньої вистави. Адже необхідною умовою для успішної реалізації театралізованого дійства є детальне знання тексту. Тому, спонукаючи дітей до переказу змісту твору, доцільно використовувати різноманітні засоби виразності: паузи, наголоси, інтонацію, ритм, темп, силу голосу, міміку, жести. Все це підсилює емоційне сприймання сюжету.

З досвіду роботи відомо: діти добре сприймають діалогічне мов¬лення, взаємодію між персонажами. З цією метою можна збільшувати кількість дійових осіб. Наприклад, дітям цікавіше спостерігати за кількома мурашками, які рухаються, ведуть між собою бесіду. Крім того, можна залучити більше малюків до участі в грі-драматизадіі.

Під час розучування ролей варто звертати увагу на осмислення дітьми змісту художнього твору, спонукати їх до творчої самостійності, пропонувати завдання такого типу: показати, як рухаються персонажі (наприклад, мурашки, шукаючи здобич; як танцює весела, легковажна бабка та ін.). Все це допомагає дітям "увійти в образ".

Необхідно звертати увагу на формування у дітей звички приязно ставитися одне до одного, надавати допомогу, рахуватися з колективом.

В організації театральних дійств важливу роль відіграє музичний супровід. Музика є невід'ємною складовою гри-драматизації, органіч¬ним компонентом вистави, що підкреслює основну ідею твору, допома¬гає розкрити характери дійових осіб. Тому необхідно добирати високо¬художні музичні твори.

 Для досягнення своєї мети використовую такі методи:
-Метод гри.
-Метод казкотерапії.
-Метод імпровізації
-Метод впливу.

 -Метод гри– це придбання соціального досвіду через гру. Гру будую таким чином,щоб сприяти розвитку самостійності та ініціативи дітей. Під час гри намагаюся заохочувати дитину, відстежую його поведінку. Після гри проводимо з дітьми спільне обговорення, наприклад, як можна було б себе вести в тій чи іншій ситуації, чому вчить нас ця гра.

З метою розвитку соціальних навичок, толерантних відносин на заняттях  та під час перерв використовую гру «Динозавр». Дана гра виступає як спосіб зміцнення дружніх відносин між дітьми. Учасники гри повинні врятувати свого одноплемінника від жахливої долі «бути з'їденим динозавром», при цьому повинні запросити динозавра до себе в будинок, сказавши йому: «Іди в мій будинок». Одноплемінник, який приймає до себе в будинок «бездомного», сам при цьому залишає свій будинок. Опинившись без будинку, він повинен чекати, коли його покличуть, в іншому випадку він буде з'їдений «Динозавром».  Щоб зберегти життя один одному, всі учасники гри повинні бути  уважними, швидкими і найголовніше, повинні мати бажання врятувати свого одноплемінника. А ось гра «Котячі гості», суть якої вибірково запросити до себе в гості жителів хазяйського двору, формує гуманні стосунки у колективі.

 Отримуючи інформацію від педагога, кожна дитина і група в цілому включається в діалог, спільний пошук рішення. Діти вчаться активно мислити, застосовуючи отримані знання у творчій частині заняття. Наприклад, дітям пропонується гра, але їх не влаштовує правило гри. Обговоривши між собою, вони придумують інше правило гри .Наприклад, «Бджілки». Правила гри: один ведучий оберігає «гаряче» місце, решта повинні в нього проникнути. Кого «засалять», той допомагає ведучому. Діти змінили правила гри).

  У навчально-виховному процесі використовую ігри різних видів діяльності:
  - ігри - експериментування , що виникають з ініціативи дитини, з предметами. На уроках навчання грамоти використовую такі ігри:

  «Впізнай, який я» - визначення емоційного стану дитини виразом обличчя;
«Впізнай, хто я» -за допомогою рухів, жестів, виразу обличчя та
 предметів створити образ героя;
«Подражни мене» -  граючись попарно, одна дитина показує  «свій стан»,інша навпаки (сумує –радіє);
  «Що розповість фотопортрет» - визначення емоційного стану
за допомогою фотознімків та малюнків.

-сюжетно-рольові, режисерські (придумати казку і обіграти її). На уроках навчання грамоти та основи здоров’я застосовую ігри:
  «Казкове лото» - скласти послідовність кадрів казки; 
 «Плутанина» - визначити , з якої казки герой;
  «Що я роблю» - відтворення дій, притаманних герою.
 На уроці трудового навчання при роботі з пластиліном граю з дітьми в «Театр пластилінових ляльок» . Це програвання ролей казкових героїв або персонажів , придуманих самими дітьми.

 - навчальні ігри ( соціальні, психологічні, театральні, інтелектуальні, ігри , пов'язані з вихідною ініціативою дорослого)
«Фортеця мети» - складання разом з дітьми плану і перелік
справ ,  які будуть вирішуватися під час підготовки
  до нової  вистави.
 « Впізнай за описом» - вчити розпізнавати героїв за описом
характерних їм ознак та вчинків;
«Який ти голос маєш –я тебе впізнаю» - розпізнавати героїв
 захарактером та їх тембром голосу.

–Метод казкотерапії – використання казок для розвитку особистості, творчих здібностей дітей. У казці можна знайти повний перелік людських проблем і шляхи їх вирішення. Читаючи казки, людина накопичує «банк життєвих ситуацій». Казки, які використовую при роботі з дітьми, допомагають вирішити такі проблеми, як:
- невміння спілкуватися;
- неуважність по відношенню до однолітків;
- конфлікт.
Так на уроці природознавства у 1 класі «Листяні та хвойні дерева»  поставили виставу «Казка про дерева», в якій діти уявили себе деревами. А при вивчені теми «Сонце та його значення для життя на Землі» зіграли виставу «Казка про те,  як Сонце з Місяцем посперечались».

– Імпровізаційний метод - це метод творчого самовираження, метод роботи дитини над собою, над роллю. Тут відбувається розвиток творчого потенціалу дитини, формуються навички конструктивної взаємодії, так як йде близька робота в парах, програються ситуації, розігруються картини з казок, ситуації з життя. Їм дуже подобаються ситуації «На безлюдному острові»,  «У пошуках скарбів», «На уроці у Мальвіни».

 Виходячи з цього, у своїй педагогічній практиці я стала більше застосовувати методи, що формують соціальну компетентність вихованців:

  1.Методи формування свідомості (переконання, пояснення, розповідь, бесіда)
  2. Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (привчання, педагогічна вимога, вправа, громадська думка, виховують ситуації).

Складання казки і показ її, розвиває дитячу уяву, творче мислення. Наприклад, на уроці основи здоров’я «Здоров’я та його ознаки» використала ігрову вправу«Лист хворому». Мета: вчити дітей надавати підтримку близьким, виховувати добре ставлення до однолітків, виховувати милосердя.

А ігрова вправа «Лист мурашки «Чому я такий?»  вдало застосовула на уроці навчання грамоти.Розвиток мовлення «Мої друзі». Діти самі вирішують, що їм  розповісти про своїх позитивних або негативних якостях. Формується самооцінка особистості.На уроці навчання грамоти «Ласунка йде до школи» у 1 класі зацікавила школярів  ігровою вправою «Чарівні окуляри». Мета: допомогти дитині побачити в кожній людині позитивні риси характеру.

 3.Методи стимулювання поведінки і діяльності (заохочення (вираження позитивної оцінки, визнання якостей і вчинків) і покарання (осуд дій і вчинків, що суперечать нормам поведінки).

 Метод стимулювання в якості вручення листів подяки дітям батькам надають  позитивний результат. Так, учні отримавши подяки, стали більш дисциплінованими, відповідальними. Батьки, отримали листи- подяки, більше цікавляться успіхами своїх дітей .

    Глядачами театральних вистав є не тільки учні, а і їхні батьки. Показуючи батькам виставу «Модні овочі»,  діти переконливо показали важливу роль вживання овочем для зміцнення здоров’я.

Запровадження компетенцій у зміст освіти зумовлене потребою пристосуватися до швидкої зміни суспільно-економічних умов, адаптуватися в змінених умовах, уміння знаходити шляхи розв’язання проблем, що виникають у практично-пізнавальній, комунікативній та інших видах діяльності.

І саме театралізація є тим інтерактивним методом, під час якого кожен школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність, працює в атмосфері співробітництва і взаємодії.

 Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним.


Список літератури
1.    Вистави для малят / Авт. – упор. Заренок Г. -  Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 80 с.
2.    Водолага Н. Театральна абетка // Дитячий садок. – 2001. - №№ 27-28.
3.    Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження  компетентісного підходу  в українській освіті/ О.І.Пометун// Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; під заг. ред. О.В.Овчарук. –К.: К.І.С., 2004. – С.66-72.
4.    Роллан Р. Народный театр / Перевод под ред. А.А. Франковского // Собр. соч. – Л.: Кооперат. изд-во "Время", 1932. – Т. 12. – С. 7-101.
5.    Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; під заг. ред. О.В.Овчарук. –К.: К.І.С., 2004. – 112 с.
6.    Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. – К., 2009. – 240 с.
 

Категорія: Ділимося досвідом | Додав: Ann Заклад:|Автор:Непша Л. E W
Переглядів: 7613 | Завантажень: 616 | Рейтинг: 5.0/1

Схожі матеріали

Всього коментарів: 0


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]