Субота, 18.11.2017, 07:31,

Сайт РМО вчителів початкових класів Саксаганського району м. Кривого Рогу
Особистий кабінет
Пропонуємо...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нас відвідали

Презентації

Головна » Кабінет вчителя » Інфоцентр » Методичні рекомендації

Процес формування умінь розв’язувати задачі з точки зору діяльнісного підходу
[ Викачати з сервера (1.67Mb) ] 27.02.2013, 19:40
Слайд 2

У навчанні математики задачам відведено особливу роль. З одного боку, вони становлять специфічний розділ програми, матеріали якого учні мають засвоїти, а з другого - виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.
Слайд 3

Формування в учнів вмінь розв’язувати задачі - це формуванні в них діяльності саме з розв’язування задач. Відомо, що усі розвивальні системи реалізують діяльнісний підхід у навчанні. На основі діяльнісного підходу реалізується також диференціація процесу розв’язування задач.
Тому метою мого виступу є розглянути докладно процес формування вмінь розв’язування задач з точки зору діяльнісного підходу. В широкому розумінні діяльність - форма активності, що характеризує здатність людини чи пов’язаних з нею систем бути причиною змін у навколишньому середовищі. Діяльнісний підхід у навчанні передбачає розвиток особистості через діяльність самого учня.

Щодо визначення складу вміння розв’язувати задачі певних видів, то вчені одностайні в тому, що воно складається з:
Слайд 4
-із знань про види задач;
- уміння «впізнавати» задачу даного виду;
- способів розв’язування задач кожного виду;
- уміння обирати відповідний їй спосіб розв’язування і реалізовувати його на конкретній задачі.
Відомо, що формування загального уміння розв’язувати задачі відбувається спочатку на простих задачах, , а далі - на складених.
Слайд 5
Така відмінна ознака цих класів задач визначає відмінності у операційному складі загального уміння розв’язувати прості задачі та загального уміння розв’язувати складені задачі. Наш колектив дослідив процес вивчення задач обох видів і результат ми конкретизували у вигляді таблиць, які представлені вашій увазі у рекомендаціях:
Табл. №1-«Операційний склад загального уміння, який виявляється при розв’язуванні простих задач» ;
Табл. № 2 «Операційний склад загального уміння на матеріалі складених задач».
В результаті аналізу процесу розв’язування сюжетних задач, ми дійшли висновку: з метою формування у молодших школярів умінь розв’язувати прості й складені задачі слід поступово опрацювати певну сукупність дій:
Слайд 6
1. Уміння виконувати предметно- змістовий аналіз задачі.
2. Логіко- семантичний аналіз задачі.
3. Уміння складати репрезентативну модель задачі.
4. Робити прикидку очікуваного результату.
5. Здатність учнів здійснювати пошук розв’язування задачі.
6. Уміння реалізовувати знайдений план розв’язування задачі.
7. Уміння перевіряти правильність розв’язку.
8. Уміння співвідносити задачу з раніш розв’язуваними.
Розглянемо їх докладніше.
Слайд 7
Починаємо з ознайомлення із задачею та з умінням виконувати предметно- змістовий аналіз задачі, а саме:
Учні вчаться виділяти умову задачі та запитання. Зауважу, що усвідомлення змісту задачі- необхідна умова її розв’язання. Учень не повинен приступати до розв’язування задачі, не зрозумівши її. Тому ознайомлення із задачею містить і опанування її змісту, і перевірку усвідомлення її дітьми.
Слайд 8
Логіко- семантичний аналіз задачі передбачає уміння виділяти слова-ознаки деяких співвідношень (більше на, менше на, разом, на скільки і т.д.)Для сприймання задачі в процесі читання важливу роль відіграє правильна постановка логічного наголосу, особливо в запитанні задачі.
Слайд 9
Учні вчаться складати репрезентативну модель задачі, тобто складають короткий запис. Доречним буде показати можливі види короткого запису: схеми, таблиці, у вигляді довжини відрізків, малюнок. М. Богданович зауважує, що для одного і того самого виду задач не обов’язково використовувати єдину форму короткого запису. Краще щоб учні від самого початку звикали до думки, що задачу можна записувати по-різному. Використовувати короткий запис відомий методист рекомендує у таких випадках:
- При початковому розв’язуванні простих задач;
- При розв’язуванні простих і складених задач, з метою формування в учнів уявлення про структуру задачі;
- При використанні задач для формування математичних понять, ознайомлення учнів з елементами арифметичної теорії чи залежностями між величинами;
- При початковому ознайомленні із задачею нового виду;
Свою думку він пояснює так : у знаходженні залежності між запитаннями задачі і даними полягає інтерес дітей до процесу розв’язування задач, а це сприяє розвитку їхнього мислення. Тому не доцільно намагатися якомога частіше розкривати зв’язки в задачах за допомогою короткого запису. Короткий запис - це засіб навчання, а не складова частина з математики.
Слайд 10
. Вчителям варто пам’ятати, що діти краще сприймають задачу, якщо її пов’язати із життям. Як зміниться шукане число, якщо збільшити чи зменшити одне з даних? (стало більше , чи менше ніж було). Тому на цьому етапі вчимо учнів робити прикидку очікуваного результату.
Слайд 11
Наступним етапом, на нашу думку, є здатність учнів здійснювати пошук розв’язування задачі. Визначати, яким членом співвідношення є шукане число. Роботу над задачами на знаходження невідомих компонентів варто розпочати ще під час актуалізації знань. Пропонуємо учням завдання та запитання на знаходження тих компонентів, про які йтиме мова в задачі.
Слайд 12
Шостий пункт нашої таблиці передбачає вміння учнями здійснювати запис задач. Обсяг письмових пояснень збільшується в міру оволодіння дітьми навичками письма.
Слайд 13
Наступний етап - перевірка. Разом з учнями з’ясовуємо, що здобутий результат задовольняє умову задачі. У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: встановлювати відповідності результату й умови; розв’язування задачі різними способами; складання й розв’язування обернених задач; порівняння відповіді з певним даним числом.
Слайд 14
Вивчивши новий тип задачі, порівнюємо його з раніше вивченими, встановлюємо відмінності і спільні ознаки.
Сформувавши в школярів уміння у виконанні дій, що реалізують етапи розв’язання простих задач, можна приступити до опрацювання дій, що притаманні власно розв’язанню складених задач. Тут будуть ті самі дії, що потрібні для розв’язання простих задач, але ще додадуться дії, що притаманні лише розв’язуванню складених задач, а саме:
Слайд 15
- міркувати аналітично або синтетично при пошуку розв’язування задачі;
- розбивати задачу на прості задачі;
- встановлювати порядок простих задач;
- формулювати план розв’язування задачі.
Результати аналізу дій, що складають арифметичний спосіб розв’язування складених задач, подані у табл. 2 , де дії, які притаманні лише розв’язуванню складених задач виділені жирним шрифтом.
Слайд 16
І на завершення, хочу сказати, як практика показує, у процесі навчання молодші школярі розв'язують значну кількість задач під керівництвом учителя і самостійно. Проте нерідко, на жаль, під кінець навчання в початкових класах у деяких учнів знання про задачі залишаються поверховими і несистематизованими. Щоб поліпшити це становище, потрібна цілеспрямована праця вчителя, чітке розуміння ним основних вимог щодо навчання учнів розв'язувати різноманітні задачі.
Категорія: Методичні рекомендації | Додав: Max Заклад:|Автор:Білоус Лариса Вікторівна E W
Переглядів: 1594 | Завантажень: 138 | Рейтинг: 0.0/0

Схожі матеріали

Всього коментарів: 0


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]