Все починається з малого:
з зернини хліб,
з промінчика життя.
Знання дитини – в школі початковій,
вона відкриє шлях у майбуття.
Зважаючи на актуальність проблеми необхідності запровадження в навчаль-
но-виховний процес нових освітніх технологій, мною було розпочате активне
використання інноваційних технологій, що, на мою думку, має сприяти підви-
щенню рівня сформованості навчально-організаційних умінь та навичок, роз-
винути навчально-інтелектуальні та творчі здібності, пошуково-дослідницькі
вміння та навички, допоможе виховати громадянську позицію, ініціативність,
наполегливість, уміння планувати свою діяльність, оволодіти навичками реф-
лексії. Використання інтерактивних методів навчання сприяє також формува-
нню та розвитку комунікативно-інформаційної компетентності учнів. Адже не-
обхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в кон-
цептуальній модернізації вітчизняної освіти.
Інноваційне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності,
одна із цілей якої – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень від-
чував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виклю-
чення домінування однієї думки над іншою. Інколи, захоплюючись зовнішні-
ми проявами інтерактивного навчання, вчителі дискредитують саму ідею діа-
логового навчання. Мета – діалог не заради взаємодії дітей, а взаємодія дітей
заради вияву та реалізації їхніх індивідуальних можливостей. Для цього необ-
хідно керуватися відповідними принципами: індивідуалізація реалізується при
взаємодії з різними партнерами, взаємодії всіх з усіма, зведеності груп; самов-
рядування (виявляється в залученні дітей до планування, організації та управ-
ління навчальним процесом).
У практичній діяльності використовую спеціальні методи та методики, спря-
мовані на забезпечення інтересу учнів до навчання, підвищення їхньої відпові-
дальності у навчанні. А саме:
- Уроки будую так, щоб учень був суб`єктом навчальної діяльності. Такий
особистісно-зорієнтований урок має наступні етапи: орієнтація визначення ме-
ти – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція – оцінка.
- Застосовуючи інноваційні технології, виконую ряд вимог до їх організа-
ції: мотивація – оголошення, представлення теми й очікуваних результатів –
надання необхідної інформації для розв`язання завдань – проведення самої інтерактивної вправи –підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. - Організацію інноваційної роботи учнів на уроці підпорядковую певним
правилам.
- Активно використовую інноваційні технології як у навчальній, так і у виховній діяльності.
- З метою формування комунікативно-інформаційної компетентності уч-
нів широко використовую різноманітні творчі вправи на розвиток словотвор-
чості, уміння комбінувати, уміння шукати аналоги.
- Самостійно створюю ігрові технології, які можна використовувати як на
уроках навчання грамоти, так і на уроках української мови, читання, математи-
ки, природознавства тощо.
- Систематично застосовую завдання, спрямовані на вдосконалення психіч
них процесів учнів, а сааме: розвиток зорової та слухової пам`яті, тренування уваги та швидкості реакції, асоціативного та логічного мислення тощо.
- Урізноманітнюю структуру уроку і методи роботи, враховуючи індивіду-
альні особливості учнів, їхні інтереси. Для цього створюю нетрадиційні уроки,
які дають змогу виявляти нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних
рішень.
- Впроваджую проектні технології, основне завдання яких – озброєння ди-
тини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життє-
вих ситуаціях.
- Залучаю батьків до участі у навчально-виховній діяльності. Цікавою фо-
рмою співпраці школи та родини є проведення Батьківського дня, який вже став традиційним для нашої школи. Плануючи Батьківський день (а це і уроки,
і виховні заходи), орієнтуюсь на систему творчих ситуацій, які допомагають і
дітям, і батькам, і вчителю розкрити себе як неординарну особистість, здатну
творчо переосмислити набуту інформацію.
Особливу увагу приділяю інноваційним методам та вправам як у навчаль-
ній, так і у виховній діяльності.
Головна мета – створення комфортних умов пізнавальної діяльності, за яких учень відчуває свою успішність, що робить продуктивним сам навчально-виховний процес. Суттєвість інтерактивних методів полягає у тому, щоб навчально-виховний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів і вчителя. Це співнавчан-
ня, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб`єктами навчально-виховного процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, вміють та здійснюють. Працюючи з інноваційними технологіями, я помітила, що мої учні завжди готові працювати разом та отримують задоволення від такої взаємодії на уроці. Але через невміння узгодити свої дії з діями інших, швидко втрачають інтерес до цієї роботи. Щоб підтримати і розвинути зацікавленість до різноманітних форм групової роботи учнів, насамперед, необхідно навчити спілкуванню і співпраці. Учні початкових класів за домінуючим каналом сприйняття інформації переважно є «діячами». Вони сприймають у повному обсязі ту інформацію, яку отримують через дії і тактильні відчуття. Тому інноваційні методи та вправи є найкращим шляхом заохочування дітей до спілкування, співпраці.
Наприклад, під час проведення Батьківського дня, який став традиційним для нашої школи, відбулося захопливе дійство «Царство книжок» (виховний захід з використанням інтерактивних технологій), у якому з задоволенням взяли участь не тільки діти, а й батьки.
Окремої уваги заслуговує питання впровадження у навчально-виховний процес проектних технологій, адже метод проектів є ефективним у світлі підготовки особистості, яка вміє співпрацювати з іншими, а також:
- дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну ді-
яльність завдання;
- дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проектної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією тощо;
- розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;
- створює ситуацію успіху, тобто таке середовище, у якому слабші учні на-
бувають сили та впевненості;
- дає можливість набути досвіду самостійної діяльності, репродуктивної, творчої, що знадобиться у житті.
У ході проектної діяльності школярі навчаються планувати свою роботу, заз-
далегідь прогнозуючи її результати, використовувати різні джерела інформації
аналізувати та порівнювати факти, аргументувати власні судження, приймати
рішення, установлювати соціальні контакти, розподіляти обов`язки, взаємоді-
яти, створювати реальний (кінцевий) продукт, представляти результати перед
аудиторією, оцінювати свою діяльність і діяльність своїх партнерів. Для проек-
тної діяльності характерною є спільна робота вчителя й учня з рівним статусом
обох сторін. Саме тому учні завжди охоче беруть участь у роботі над проектами.
Проектні технології можуть бути вдало використані також і у виховній робо-
ті. Саме від педагога залежить, чи полюблять наші маленькі учні навчатися, чи
швидко досягнуть успіхів, чи легко уникнуть життєвих «тернів».
Застосування інноваційних технологій у практичній діяльності сприятиме
формуванню особистості, яка не боїться конкуренції або ситуації, де потрібно себе виявити; успішна особистість ставить перед собою мету, має чітке уявлення про неї, разумно планує досягнення цієї мети. У діяльності такий учень – наполегливий, завзятий, самостійний, швидко реагує на все нове, має реалістичну оцінку як власних досягнень, так і причин невдач, шукає шляхи подолання проблем та вирішення нестандартних ситуацій. Адже, щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен мати певні якості:
- гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
- самостійно та критично мислити;
- уміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи її раціональ-
ного вирішення;
- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані
в оточуючий дійсності;
- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
- грамотно працювати з інформацією;
- бути комунікабельним, уміти працювати в колективі;
- уміти самостійно працювати над розвитком особистої иоральності, інте-
лекту, культурного рівня.
Саме тому, використання інноваційних технологій я вважаю перспектив-
ним напрямком у вдосконаленні організації навчально- виховного процесу у школі.
Отже, на мою думку, сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого. Та іноді ми відчуваємо, що не встигаємо за величезним потоком інформації, не завжди можемо знайти необхідну літературу. Для педагога особливо важливо відчувати тенденції інноваційних змін у системі освіти, розуміти сутність й особливості педагогічних технологій, уміти аналізувати й оцінювати ефективність їх використання, володіти сучасною термінологією та ін.
Інноваційні методики мають багато переваг:
- у роботі задіяні всі діти класу;
- учні вчаться працювати у групі (команді);
- формується доброзичливе ставлення до опонента;
- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
- створюється «ситуація успіху»;
- за короткий час опановується багато нового матеріалу;
- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою
точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми тощо.
Тому, саме інноваційні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв`язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.
Нове треба створювати в поті
чола, а старе само продовжує
існувати і твердо тримається
на милицях звички.
О.Г. Герцен
|