Презентації

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ РОЗКЛАДУ УРОКІВ

Як правильно розподілити навантаження навчального матеріалу таким чином, щоб воно не зашкодило здоров'ю учнів, а, навпаки, сприяло підвищенню їхніх навчальних досягнень?

Плануючи навчально-виховний процес, учитель обов'я має дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, що спрямовані на захист здоров'я дитини.

Нижче подається витяг з «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх чальних закладів та організації навчально-виховного цесу» (ДСанПін 5.5.2.008-01), що містить гігієнічні вимоги до розкладу уроків.

Гігієнічні вимоги до розкладу уроків

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що вища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку падає на інтервал з 10 до 12-ї години. Цей час характеризує найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, вимагають значного розумового напруження, повинні проводитись 2—3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку — на 2,3,4 уроках.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження, або ті, які вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, в інші дні тижня.

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2—4 уроках дня посеред тижня.

Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконння домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день за сумою усіх предметів повинна припадати на вівторок і  (або) середу.

Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальні навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (по сумі балів за день) припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем.

Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове в усі робочі дні.

Зокрема, Є. Вайнер вважає, що розумова працездатність школярів найбільш низька на початку дня (1—2-й уроки), а в середині дня (3-4-й уроки) — є оптимальною. Тому, на його думку, бажано, щоб протягом навчального дня найбільш складні предмети вивчалися на других—четвертих уроках, а легкі — перших та останніх, чого не відбувається у школах.

Існує й інша думка. Наприклад, М. Гончаренко зазначає, що найбільша активність і працездатність людини спостерігаються вранці (8-12-а години), потім — деякий спад у середині дня (12-16-а години), знову певний підйом увечері (16—22-а години) і різке зниження вночі (22-8-а години).

З огляду на це шкільний день необхідно починати з таких предметів, котрі спираються переважно на знання й розуміння, потребують обдумування, розумового уявлення. Потім мають йти предмети, що більш звернені до серця дитини, її емоційно-почуттєвої сфери та вимагають постійного повторення (іноземні мови, музика, образотворче мистецтво тощо). Ближче до півдня або після обіду можна проводити заняття, пов'язані з практичною (вольовою) діяльністю,— ручна праця, постановка дослідів із природознавства тощо.

На нашу думку, таке розподілення навчального навантаження є педагогічно доцільним і варте використання в освітній практиці.

Щодо тижневої динаміки, то вона є мінімальною в понеділок, зростає у вівторок й досягає оптимального значення в середу — четвер; знижується у п'ятницю і дещо підвищується в суботу (що пов'язано з емоційним сплеском перед вихідним днем). Отже, протягом тижня найбільш складні предмети (з більшою загальною працеємністю на­вчальної роботи) слід включати в середину тижня, а менш складні — слід планувати на понеділок і п'ятницю (суботу).