П`ятниця, 14.08.2020, 06:31,

Сайт РМО вчителів початкових класів Саксаганського району м. Кривого Рогу
Особистий кабінет
Пропонуємо...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нас відвідали

Презентації

Головна » Кабінет вчителя » Виховна робота » Весняні свята

КАЛИНО ЧАРІВНА
15.02.2013, 16:01
КАЛИНО ЧАРІВНА, КАЛИНО БАРВИСТА
Сценарій музично-фольклорного свята для учнів 2 - 3 класів молодшої школи

Зал святково прикрашений вишиванками, грона¬ми калини. Декорації на сцені — українська хата, біля неї кущ калини, мальва, інші квіти.
(Діти заходять до залу і виконують пісню «Калина», слова М.Підгірянки, музика А.Басової.)
1 учень. Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
2 учень. Червонясте, променисте
Розцвітає, як вогні...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені. (М. Познанська.)
3 учень. А калина біля броду
Білі квіти розпускає.
На свою чарівну вроду
Задивляється у воду,
Соловейка виглядає. (Д.Павличко.)
4 учень. Цвіте калина в нашому саду.
Її просту одежу вінча вінок, як ніжну молоду.
Віночок із малесеньких квіточок,
Непишних, некрикливих, непримітних.
5 учень. Вона отак, як наша доля квітне.
Вона Вкраїни рідної вінок.
А восени, як ватра, спалахне!
Своїм осіннім кетягом сяйне,
І звеселить осінні тихі далі.
6 учень. Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма,
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема!
Ведуча. Істину говорить прислів'я: «Без калини нема України», бо
калина — це особлива рослина в Україні. Вона своєрідна ознака оселі українського народу. Кущі калини милують око навесні білосніжним цвітом, а восени рубіновими кетягами ця рослина зігріває кож¬ному душу. І милує від малого до старого. Калина — символ України.
(Діти виконують українську народну пісню на слова С.Чарнецького «Ой у лузі червона калина».)
Ведуча. В народі кажуть: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Раніше на селі матері колихали своїх маленьких діточок, сидячи під калиною і наспівуючи колискову пісню, в якій калина символізувала красу, силу і здо¬ров'я дитини
7 учень. Люлі, люлі, мій синочку,
Зроблю тобі колисочку.
Мальовані бильця»
Срібні колокільця.
8 учень. Та новую колисоньку повішу на калинонь¬ку.
Будуть гулі прилітати, дитиноньку годувати.
9 учень. Будуть вітри повівати, калиноньку колиха¬ти,
Колишися, колисочко, засни, моя дитинонько,
(Вчителі виконують пісню «Заспівай мені, мамо», слова О. Богачука, музика В. Верменича.)
Ведуча. Калина є символом рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Коли в давнину козак виру¬шав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплю¬вала до коня гілочку калини, щоб та нагадувала коза¬кові домівку, матір, кохану, його рідну мову. Калина — символ безсмертя.
10 учень. Похилилася на воду червона калина,
Виглядає із походу мати свого сина.
А той син у злого німця кулею влучає,
Ще ж і клятого чужинця скрізь перемагає.
11 учень. Підеш ти, сину, по Україні, то ж не жу¬рись,
А як зустрінеш в лузі калину, то й прихились.
12 учень. А як зустрінеш в лузі калину, то й при¬горнись!
Бо я любила, моя дитино, її колись. (Діти виконують українську народну пісню «Ой під калиною».)
Ведуча. Кетяги калини вишивали на рушниках, со¬рочках та скатертинах. (Показує рушники, сорочки.) Дівчата квітами та ягідками прикрашали свої віночки, а господині свої оселі. Якщо під стріхою, над входом у хату висіли кетяги калини, це означало, що в цій ро¬дині дівчина на виданні. Чарівними і барвистими ягі¬дками калини прикрашали весільний коровай.
Калина — це сяйво дівочої краси, щастя і добробуту.
13 учень. А у нас на селі новина:
Зацвіла у лузі калина.
Не так у лузі, як на селі,
У молодої на столі.
Говорила червона калина:
Не подоба мені у лузі сумувати.
А подоба у короваї стояти.
(Вчителі виконують українську народну пісню «Калино-малино, чого в лузі стоїш».)
Ведуча. Про калину написано багато віршів. Вели¬кий український поет Т.Г.Шевченко дуже шанував цей кущ, слово «калина» у «Кобзарі» зустрічається аж 385 разів.
14 учень. Тече вода з-під явора, яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
15 учень. Над дніпровою сагою стоїть явір меж ло¬зою,
Меж лозою з ялиною, з червоною калиною.
16 учень. Три явори посадила сестра при долині...
А дівчина заручена — червону калину.
17 учень. Защебече соловейко в лузі на калині —
Заспіває козаченько, ходя по долині.
(Діти виконують пісню «Зацвіла в долині», слова Т.Шевченка, музика А.Філіпенка.) (Виходить дівчинка Калинка.)
Калинка. Я — не грушка, я — не сливка,
Я — калинонька вродлива.
Я стою в вінку барвистім,
У червоному намисті.
А чому я так прибралась?
Бо до свята готувалась.
Ведуча. Хто ти, дівчинко маленька,
Українко молоденька?
Калинка. Я дівчинка Калинка. Цим іменем мене назвали мої дідусь і бабуся.
Ведуча. Ми на тебе, Калинко, давно чекали. Ми знаємо, що ти вмієш шити і вишивати гарні рушники, а ще співати і танцювати.
Калинка. Я принесла діткам цілий кошик пода¬рунків. Перший — це мої загадки.
Ведуча. А ну, діти, відгадаймо Калинчині загадки! (Калинка загадує загадки.)
1 За хатою у садочку, у зеленому віночку,
У червоному намисті дівчинонька чепурненька.
І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти,
За намисто кожен смик, та й укине на язик. (Ка¬лина.)
2 У вінку зеленолистім, у червоному намисті, Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Ка¬лина.)
3 І не дівка, а червоні стрічки має. (Калина.)
4 Навесні білим цвітом, а восени — червоним пло¬дом. (Калина.)
5 Стоїть дід над водою з червоною бородою. Хто не йде — за борідку вщипне. (Калина.)
Калинка. Молодці, діти, відгадали всі мої калинові загадки.
А тепер мій другий подарунок — калинова сопілка.
(Виходить хлопчик Іванко.)
Іванко. Як пішов у зелений гайочок,
Виламав я гілочку
І зробив собі я файну
Калинову сопілочку.
Вирізав сім дірочок,
Став я вигравати.
Та сопілонька співає,
Як рідненька мати,
Грай, моя сопілонько,
Грай, не затихаючи.
Всіх я буду звеселяти,
Усім посміхаючись. (Н. Гороховська.)

(Інсценівка пісні «Ой у саду калинонька». Слова і музика Ю.Михайленко.)
Калинка. А третій мій подарунок — це веселий і завзятий калиновий хоровод.
(Діти виконують пісню-хоровод «Калина», слова М.Познанської, муз. А. Рябчуна.)
(До залу заходить бабуся Дарина.)
Бабуся. Доброго дня, дітки! Які ви всі гарні та ру¬м'яні! Напевно, зачекалися мене, мене, стару розпові¬дачку.
Діти. Так, бабусенько!
Калинка. Бабусю Дарино, ти знаєш багато прика¬зок, прислів'їв та легенд про калину, розкажи, нам, розкажи!
Бабуся. Добре, я розкажу вам одну історію про ка¬лину, а дітки мені свої приказки про калину, я знаю, що вони приготували багато цікавого.
(Діти розповідають приказки та прислів’я.)
1 Молода дівчина, така гарна, як калина в лузі.
2 Пишна та корисна, мов червона калина.
3 Калина хвалилась, що медом солодка.
4 Щоки червоні, як кетяги калинові.
5 Вбралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
6 Україна, мов калина.
Бабуся. Молодці, діти, ви дійсно знаєте багато при¬казок та примовок про калину. А тепер я вам розповім таку історію про калину, яку мені колись розповідала моя бабуся. Було це дуже і дуже давно...
(Інсценівка пісні «При долині кущ калини».)
Бабуся. При долині кущ калини похилився до води. Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди.
Калина. Якось ранньою весною козак бравий при¬скакав.
Милувався довго мною, а тоді з собою взяв.
Він хотів мене, калину, посадить в своїм саду.
Не довіз і в полі кинув, думав, що я пропаду.
Я за землю ухопилась, встала на ноги свої.
І навіки поселилась, де вода і солов'ї!
Бабуся. Ось така сумна історія, відтоді ця рослина дуже полюбляє воду і найкраще росте біля річки, ставу чи криниці. Але ж у нас сьогодні свято і нам не го¬диться сумувати.
Калина — це така рослина, яка зцілює від усяких недуг. її вживають проти застуди, як квіти, так і ягід¬ки, а ще свіжо нарізану кору. Свіжі ягоди з медом та водою вживають при кашлі та серцевих захворюван¬нях. Соком калини очищають обличчя, щоб було ру¬м'яним. А який з неї запашний та духмяний чай, на¬питися не можна. А ще з калини готують смачні і різно¬манітні страви — варять кисілі, варення, печуть пирі-жки, якими я вас зараз і почастую. (Бабуся пригощає дітей пиріжками.) (Діти виконують пісню «Біля калиноньки», слова і музика — Ю .Михайленко.)
18 учень. Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щира доля,
Материнській ніжний цвіт.
19 учень. Посадіть калину коло хати
Щоб щасливим було життя!
Стане кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
20 учень. Посадіть калину біля тину.
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина -
Буде честь їй і хвала.
21 учень. А щоб цвіт її не стерся,
Не зів'янув в спориші,
Посадіте коло серця,
Щоб цвіла вона в душі. (А.Листопад «Калина».)
(Діти виконують «Калинову пісню», слова М. Сингаївського, музика В. Верменича.)
Ведуча. Дорогі наші діти, батьки і гості! Ось прийшов час прощатись, Ми раді вас завжди бачити в нашій світлиці. До нових зустрічей!

ЛІТЕРАТУРА
1 Барабаш О. Д. та ін Свята та розваги в дитячому садку. — К: Освіта, 1995.
2 Островський В. М., Сидір М. В. Вчимося музики. 4— 3 клас. — Тернопіль, 1998.
3 Пісні для учнів 1—2 класів загальноосвітньої школи, 2-ге вид. / Упор. Л. Греков. — К.: Музична Україна, 1990.
4 Пісні про матір. — К.: Музична Україна, 1970.
5 Початкова школа. — 1991. — № 10.
6 Савчин Т. Г. Вінок калиновий сплітаю... — Дро¬гобич, 1994.
7 Сьогодні свято! Ч. II / Упор. О. В Лабащук та ін. — Тернопіль, 1998.
8 Хрестоматія з музики для учнів 1 класу загально¬освітньої школи / Упор. З. Т. Бервецький. — К: Му¬зична Україна, 1991.
Категорія: Весняні свята | Додав: вчителька
Переглядів: 2332 | Завантажень: 77 | Рейтинг: 0.0/0

Схожі матеріали

Всього коментарів: 0


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]