Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
Нас відвідали
|
Презентації
Моя Дніпропетровщина
|
[ Викачати з сервера (5.70 Mb)
· Викачати видалено ()
]
| 19.02.2013, 21:21 |
Мета: поглибити знання учнiв про рідний край , познайомити з 7-ма чудесами Дніпропетровщини; дати короткі історичні відомості про день народження області; розвивати мовлення учнiв; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її історії та людей.
Обладнання: картини рідної природи; карта України; презентація «7 чудес Дніпропетровщини», тлумачний словник
Епіграф
„Країв прекрасних і трудящих
В житті немало знаю я,
Та серед них ти все ж найкраща,
Дніпропетровщино моя!”
Хід уроку
І. Органiзацiя класу
II. Основна частина уроку
1. Бесіда
- У якій країні ми живемо?
Гра «Шифрувальники»
- Прочитайте слово, закресливши всі букви ф
ФДФНФІФПФРФОФПФЕФТФРФОФВФСЬФКФА
- Хто знає,що означає це слово?
2. Слово вчителя. Сторінки журналу історії.
В цьому році 27 лютого прадавня козацька земля відзначатиме 80-річний ювілей утворення нашої прекрасної і неповторної Дніпропетровської області.
Дніпропетровщина – перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть.
Перші сліди пралюдини відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений.
Учені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні.
За часів Київської Русі на Придніпров’ї зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а її син князь Святослав загинув на порогах Дніпра у бою з печенігами.
Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей. Під містом Жовті Води Богдан Хмельницький одержав перемогу над своїми ворогами.
Пізніше Дніпропетровщина була під контролем Росії і мала назву Катеринославщина. Спочатку це губернія являла собою провінцію. Лише з часом поступово стали наявні ознаки культурного і розвиненого міста – виникли бібліотека, театр, друкарня, музей, клуб, інтенсивно проходила забудова.
Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд. У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості .
27 лютого 1932 р. внаслідок поділу на основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область.
3.Практична робота з картою України(загальною та індивідуальними)
• Показ річки Дніпра вчителем.
- Знайдіть по течії річки місто Дніпропетровськ
• Робота в парах
- З якими областями Дніпропетровщина є сусідами?
• Доповнення вчителя
Територіально Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Донецькою, Запорізькою, Полтавською, Кіровоградською, Миколаївською та Херсонською областями. Область складається із 22 адміністративних районів та 13 міст обласного підпорядкування.
- Хто знає, які міста входять до її складу? .
- м. Вільногірськ
- м. Дніпродзержинськ
- м. Дніпропетровськ
- м. Жовті Води
- м. Кривий Ріг
- м. Марганець
- м. Нікополь
- м. Новомосковськ
- м. Орджонікідзе
- м. Павлоград
- м. Першотравенськ
- м. Синельникове
- м. Тернівка
- Яке наше рідне місто? Покажіть його на карті.
3.Показ презентації «Сім чудес Дніпропетровщини»
Словничок - археолог
ІІ,ІІІ слайд – Степові піраміди
Кургани – це скіфські могили. Їх і називають степовими пірамідами. Їх вік 2300-2400років.
Вперше їх описав відомий вчений стародавньої Греції, його ще називають «батьком історії». Про красу і велич курганів писав російський вчений-натураліст Василь Зуєв. Але найбільшу інормацєю дали археологи.
• Чортомлик – (чорт мликнувся)заввишки 20 метрів. Його відкрив археолог Іван Забєлін. Саме там знайшли велику срібну амфору(вазу)
Чортомлик – не чортівщина,
А звичайна щуча річка.
Назву в турків перейняли,
Ледь змінивши , козаки. Б Мозолевський
• Солоха – заввишки 20 метрів. Її найвідомішими скарбами вважалися чаша та золотий гребінь( з малюнком бою). Їх досліджував професор Микола Іванович Веселовський.
• Товста могила- заввишки 9 метрів. Її досліджував Борис Миколайович Мозолевський, який відкрив для світу золоту пектораль( прикраса скіфського царя). Зроблена вона із золота найвищого ґатунку.
• Гайманова могила – (гайман – гальмівник, той що гальмує волів чумаків) заввишки 8 метрів. У ній Мозолевський знайшов срібну з позолотою чашу з досить реалістичними малюнками.
ІV, V слайд – Кам’і пращури Мамая
А степ широкий! Чорні круки
Сидять на плечах скіфських баб,
І вечір гріє сині руки
Над жовтим вогнищем кульбаб. Л. Костенко
Баби( «баба» предок, дід з тюркського) – кам’яні знаки, ідоли. Їх ставили спочатку скіфи. Після них були племена сарматів, гунів, печенігів, половців. Половці були язичниками, вони насипали кургани та встановлювали на них кам’яні баби. Їх вік віх 2400до 700-800років. Статуї були ідолами- покровителями.
Баба- мамай( той, кого немає ніде)
Найбільша колекція в музеї Дмитра Яворницького – понад вісімдесят.
Найвідоміші з них : Скіфський кам’яний ідол, Керносівський ідол, Половецькі баби
VІ, VІІ слайд – Собор, що здіймається в небо
Козацький храм. Такий він…весь в мажорі.
Сиоїть, піднісши свої дев’ять глав.
Цей храм – один їз найбільших мистецьких витворів українського зодчества. Фахівці відносять його до стилю козацького барокко. Хоча архітектор, який зводив цю перлину, Яків Погрібняк, напевно і не думав ні про які стилі. Він просто хотів залишити людям пам’ять про Запорізьку Січ… Храм побудований дуже просто, ні колон, ні ліплених прикрас – рівні білі стіни та зелени куполи. Але придивіться, який він весь зібраний, стрункий. Тут немає нічого зайвого, можливо в цьому і полягає секрет довершеності і краси. Храм унікальний тим, щодо був побудований лише з дерева і при цьому – без єдиного цвяху.
VІІІ – Запорозька святиня
Спинися, перехожий,
І в час ясний чи непогожий,
Піднісши серце пломінке у вись,
За Україну щиро помолись.
Козацький Пустинно-Самарський монастир Св. Миколая(1576-1991)
Перша церков на всю Південну Україну з’явилася тут. Саме тут було засновано і перший освітній заклад – монастирську школу. В цій обителі жили видатні діячі козацтва, багато з них поховані на території монастиря. Існував притулок для старих, дітей, хворих та козаків. Дата заснування досить умовна, як і легенда про пустельників та розбійників. Документальна історія розпочинається з 1602 року, коли в обителі з’явився перший настоятель – Ієромонах Паїсій. Він був людиною освіченою, начитаною. Вмів лікувати рани. Був хорошим організатором. Дуже швидко його стараннями тут було налагоджено життя, обитель стала процвітати. Саме тоді козацтво і прозвало цей монастир «раєм Божим на землі». Багато добра зробив для цього краю і «дикий поп» Кирило Тавровський, побудував церкву, а під нею знаходилась ще одна - підземна.
ІХ – Кодак – святиня на Дніпрі
Не хотіли пани-ляхи,
Попустити й трохи,
Щоб їздили в Січ бурлаки
Та й через пороги, -
Спорудили над Кодаком
Город-кріпосницю,
Ще й прислали в Кодак військо,
Чужу-чужаницю…
Фортеця з чотирма вежами на високому берегу. Дніпра, яку будував француз Боплан під наглядом польського гетьмана Конєцьпольського. Багато народу полягло на тому будівництві. Щоб зробити її неприступною, але не для козаків…
Кодацьку фортецю було збудовано в липні 1635 році. Вже у серпні козаки під головуванням гетьмана Івана Сулеми зруйнували укріплення.
Є думка, що саме від заснування Кодацької фортеці, тобто 1635 року, треба рахувати літа міста Дніпропетровська.
Х – Золотий міст Катеринослава
Немов у небі йду -
Ранковим йду мостом:
Дніпро – внизу, під обрій – береги.
Як вирвались увись, летять авть,
Шугають біло чайки навкруги.
Старий залізничний міст у Дніпропетровську сьогодні є пам’яткою інженерного мистецтва.
Золотим його називають тому, що у 1889 році він отримав золоту медаль на Всесвітній виставці у Парижі. Хоча, насправді. Ц нагорода належить інженерам Белелюбському та Березіну, а ще Олександрові Полю. Саме Поль настояв на тому , щоб колись наплавний міст перетворивс на постійний, ще й залізничний, для перевозу корисних копалин.
Рішення про будівництво прийняли у 1881 році. Частину грошей на будівництво пожертвував сам О. Поль.Прек розробив видатний вчений в галузі механіки професор Белелюбський, а проводив роботи талановитий інженер Березін.
ХІ – Космічні орбіти земного заводу
Дніпропетровськ гартує сталь,
і це з його землі
Стартують в зоряний кришталь
Космічні кораблі.
Ще тривала ВІВ, а на південній частині звільненого дніпропетровська вже почалося будівництво заводу. У листопаді 1948 року «Українець» - перший автомобіль нового автозаводу проїхав вулицями міста. 9.05 1951 уряд передав завод-гігінт у міністерство озброєння.І мало хто знав. Що там виробляли бойові ракети. Михайло Янгель став засновником нового напрямку у ракетній науці. Південний машинобудівний завод носить ім’я Олександра Макарова. Після здобуття Україною незалежності завод зовсім припинив виготовлення бойових ракет і зайнявся мирною справою: випускає трактори, тролейбуси, трамваї. Крім цього, це головний завод космічної галузі.
«Морський старт» - це велетенська плавуча платформа, з якої запускають космічні кораблі.
ІV.Підсумок уроку
Гра «Мікрофон»
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Що вас здивувало, а що викликало почуття гордості за свій рідний край?
Пояснення прислів’я
«Де рідний край – там і рай»
Додатковий матеріал для вчителя
В цьому році 27 лютого прадавня козацька земля відзначатиме 80-річний ювілей утворення нашої прекрасної і неповторної Дніпропетровської області.
Ми з неприхованою гордістю говоримо про свою 80-річну історію: це були по-справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України. Традиційно вона була й залишається провідним регіоном своєї держави, а її економічний розвиток значною мірою визначає загальну ситуацію в країні. Здобутки Дніпропетровської області з багатьох показників кращі в Україні, нині тут успішно відроджується її історичне минуле, духовне й культурне життя.
Дніпропетровщина – перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть.
Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений.
Учені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньо відомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, які населяли Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.
За часів Київської Русі Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення „Із варяг у греки”, Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.
Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п’ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.
У 1774 р. частина Південної України, яка вже тоді знаходилась під контролем Росії, була поділена на дві губернії: Новоросійську та Азовську.
Зі зміною кордонів та зростанням населення змінювався й адміністративний поділ краю. У 1783 р. дві губернії об’єднали й утворили на їх базі Катеринославське намісництво. У 1796-1802 рр. тут існувала Новоросійська губернія, яка простягалася від Дністра до Кубані, включаючи Кримський півострів та Передній Кавказ. Столицею губернії був Новоросійськ – таку назву кілька років мав Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ).
8 (20) жовтня 1802 р. російський імператор Олександр I видав указ про поділ Новоросійської губернії на Катеринославську, Миколаївську (потім Херсонську) і Таврійську. До складу нашої губернії увійшло 6 повітів: Катеринославський, Новомосковський, Павлоградський, Бахмутський, Маріупольський, Ростовський-на-Дону. У 1806-1817 рр. були утворені ще три повіти – Олександрівський, Верхньодніпровський та Слов’яносербський. З того часу адміністративний поділ краю залишався незмінним аж до 1917 р. Тільки у 1887 р. Ростовський повіт перейшов до складу області Війська Донського.
Протягом першої половини XIX ст. губернія являла собою провінцію як в економічному, так і в культурному відношенні. Губернська столиця Катеринослав знаходилась довгі роки в запустінні. Лише у середині століття поступово стали наявні ознаки культурного і розвиненого міста – виникли бібліотека, театр, друкарня, музей, клуб, інтенсивно проходила забудова. Проте повітові міста мали сільський вигляд, не було бруківки, вуличного освітлення, водогонів.
Всією губернією управляли цивільний губернатор та його канцелярія у складі кількох десятків чоловік. Військовий губернатор – один на три південні губернії – мав у своїй компетенції нагляд за громадським порядком.
Губернія отримала свій герб (5 липня 1878 року), який повторював у загальних рисах герб Катеринослава 1811 р.: у блакитному полі вензель імператриці Катерини II з датою 1787 р. Вензель оточували дев’ять золотих зірок. Щит був увінчаний імператорською короною та оточений золотим дубовим листям, з’єднаним андріївською стрічкою.
Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд тощо. У цей же період виникла й швидко розвинулась промислова розробка корисних копалин Криворізького і Донецького басейнів. Протягом 1870-1880-х років економічне життя в губернії суттєво пожвавилося. Уздовж кордонів губернії були прокладені залізниці: Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Азовська. В центрі пролягла Лозово-Севастопольська (згодом Катерининська) залізниця. Завдяки збільшенню промислових підприємств, активізації економічного життя населення губернії швидко збільшилося й досягло 2112651 чоловік у 1897 р. Однак основним заняттям мешканців залишалося землеробство.
У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об’єднала Донецький кам’яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.
Після жовтневого перевороту 1917 р. та громадянської війни губернський устрій не відповідав більше вимогам нової влади. Протягом 1923-25 рр. поділ на губернії був поступово скасований. На території колишньої Катеринославської губернії утворилися 7 округів. 27 лютого 1932 р. внаслідок чергового адміністративно-територіального поділу на основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір межі області не змінювались.
Перед Великою Вітчизняною війною у Дніпропетровській області налічувалося 7 міст обласного підпорядкування та 26 районів. На 1991 рік в області було вже 13 міст обласного підпорядкування та 20 районів. За останні десять років відновлено 2 райони – Петриківський та Юр’ївський. Сьогодні в області 22 адміністративних райони, 21 місто (у тому числі 13 обласного підпорядкування), 47 селищ міського типу і 1440 сільських населених пунктів.
На Дніпропетровщині функціонують такі всесвітньо відомі гіганти, як "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", якому більше 110 років, "Дніпропетровський трубний завод", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Яскравим прикладом сучасного машинобудування і гордістю Дніпропетровська і всієї України є ПО "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" і конструкторського бюро "Південне". Висока технічне оснащення і кваліфікація інженерного і робочого персоналу дозволили розробити і виготовити тут екологічно чисті ракетоносії "Зеніт", могутні "Дніпро", різноманітні космічні апарати і іншу продукцію, яка не має аналогів в світовій практиці.
Дніпропетровськ - місто дійсно унікальне, як по духовному наповненню, так і по архітектурі. Фахівці вважають, що саме тут склався своєрідний архітектурний стиль - так званий Катеринославський. Адже плануванням і архітектурою Дніпропетровськ не поступається кращим європейським містам.
Дніпропетровщині усього лише 80 років. Яка вона молода, а стільки побудовано, відкрито й досягнуто! Металургія, машинобудування, добуток вугілля, космос, чорноземи, Дніпро й багато-багато іншого. Візитною карткою не лише Дніпропетровщини, але й усієї України, є центр народної творчості «Петриківка». Але найдорожче - це люди.
З Дніпропетровщиною пов’язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. Золотими літерами вписав своє ім’я в історію краю Олександр Поль. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Тут народилась всесвітньо відома письменниця-теософ Олена Блаватська. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Рєпін, Іван Карпенко-Карий. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною пов’язані також імена сучасних видатних українських письменників нашого краю Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато видатних вчених розвивали науку на теренах нашого краю – Ярослав Грдина, Іван Акинфієв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.
Слава неповторного Придніпров’я завжди трималася й тримається на високій професійності його людей, невпинному творчому пошуку, надійному слові й найвищій відповідальності за подальшу долю свого краю. Дніпропетровщину звично називали й називають «кузнею кадрів» — до того ж, як управлінців, так і фахівців усіх галузей виробництва, науки, культури. І це дійсно так. Григорій Іванович Петровський, Михайло Кузьмич Янгель, Олександр Максимович Макаров, Василь Сергійович Будник, Лев Володимирович Писаржевський, Володимир Іванович Моссаковський, Дмитро Іванович Яворницький, Федір Павлович Решетников, Олесь Терентійович Гончар, Леонід Ілліч Брежнєв, Володимир Васильович Щербицький, Леонід Данилович Кучма, Євген Вікторович Качаловський, Віктор Григорович Бойко, десятки й сотні інших гідних імен широко відомі не тільки у нас, на Дніпропетровщині, але й далеко за її межами.
На сучасному етапі свого розвитку Дніпропетровська область повноправно посідає лідируючи позиції в економічному, науковому та культурному житті нашої країни. Займаючи 5,3 % території України та складаючи 7,4 % її населення Дніпропетровщина виробляє 100 % марганцевої руди та 81,9 % залізної руди, 75,4 % труб та 57 % феросплавів. Науково-технічні роботи в області виконують 15 наукових установ академічного профілю, 71 – галузевого профілю, 12 вищих навчальних закладів та 5 установ заводського профілю. За кількістю вищих навчальних закладів область посідає одне із перших місць в Україні. Мережа ВНЗ представлена 62 закладами І-ІІ рівнів акредитації та 22 закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації в яких навчається 157,7 тисяч студентів.
Славну історію краю гідно продовжують сучасники. Вшанований Дніпропетровський край працею ракетобудівників і хлібодарів, педагогів і лікарів. Славетний він науковцями і робітниками, ветеранами й молоддю. Потенціал області в усі часи служив на благо народу України. Так було! Так є! І так завжди буде! Його не можна виміряти тільки стабільно зростаючими обсягами валового продукту. Потенціал краю – це наші люди. Держава високо оцінила внесок громадян Дніпропетровщини у справу захисту і розвитку нашої країни. Тільки за роки Великої Вітчизняної війни 574 захисники нашої землі отримали звання Героя Радянського Союзу. Понад три з половиною тисячі наших земляків відзначено державними нагородами за роки незалежності, великій групі виробничників і науковців Дніпропетровщини вручені свідоцтва Лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки”. Тут, на цій землі, наш родовід, наше домашнє вогнище, материнська пісня, батьківське поле, найбільші святині в людському житті. Тож бережімо і примножуймо кращі багатства своєї рідної землі.
|
|
Категорія: Зимові свята | Додав: helena
Заклад:|Автор:Олена E W
|
Переглядів: 2581 | Завантажень: 595
| Рейтинг: 0.0/0
Схожі матеріали
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |