Будь-ласка, уявіть сьогоднішню дитину, хлопчика чи дівчинку, якій вісім, дев'ять чи десять років. Домалюйте в уяві її життя через років двадцять. На календарі буде 2035 рік. Цій дитині буде близько тридцяти років, вона займатиметься побудовою власної кар'єри в певній галузі. Але в якій? Що ми сьогодні знаємо про те, як підготувати дитину до майбутнього?
Існує ймовірність, що види робіт, добре знайомі нам сьогодні, будуть відрізнятись або взагалі припинять своє існування до 2035 року. Які види робіт прийдуть їм на зміну, поки що невідомо. Батьки, викладачі й політики щодня приймають рішення про те, як готувати дітей до їх життя в далекому майбутньому. Але будемо відвертими: ми часто працюємо над прийняттям подібних рішень наосліп.
В ідеалі, ми повинні максимально дізнатись про те, яким світ буде в майбутньому, і намагатись приводити наші принципи та правила, а також зусилля для освіти дітей у відповідність із потенційною моделлю цього близького майбутнього. Насправді ж більшість наших зусиль відповідає у кращому випадку сьогоднішньому дню. Ми занадто слабо уявляємо собі наше майбутнє.
Що нам відомо про майбутнє досить точно?
Ґрунтуючись на тому, що виникає та змінюється зараз, ми можемо сказати, що:
- Наше життя й робота зноситимуться черговими хвилями змін.
- Буде більше роботи із залученням міжнародних зв'язків, а громадянство отримає більш глобальну спрямованість.
- Буде більше багатопрофільної, багатогалузевої роботи, що вимагатиме нових видів співробітництва.
- Набагато більше роботи буде виконуватись із застосуванням цифрових пристроїв та інтелектуальних систем.
- У роботі й житті буде використовуватись більше елементів візуальних комунікацій.
- Світ буде боротися із проблемами сталого розвитку та стабільності тими способами, які будуть охоплювати максимальну кількість працівників.
- У міру того як суспільство буде протистояти все новим і новим проблемам, кількість цивільних обов'язків буде збільшуватись, а самі вони будуть ставати все більш і більш складними.
Дев'ять навичок, необхідних дітям для майбутнього
Підготовка до невизначеності вимагає переходу від конкретного, специфічного до більш загального, від робочих навичок, які ми можемо визначити сьогодні, до навичок, які підготують дитину до невизначеного діапазону варіантів розвитку майбутнього й постійних змін. Які ці навички?
1. Любов до навчання – любов до навчання як така, без визначення для себе конкретних навичок і знань, які нам знадобляться. Адже бажання дізнаватися завжди приносить людині більший успіх. Воно приходить з дитячого досвіду, коли навчання хоч і складне, але все ж цікаве, захоплююче, корисне й веселе, до того ж включає в себе те, чого дитина дуже хоче навчитись сама.
2. Навички набуття знань – умінню вчитись теж можна навчитись, і воно повинно стояти в центрі шкільної програми. Воно включає в себе циклічні зусилля з виховання й розвитку навичок набуття нових знань і надає дітям можливість аналізувати й дізнаватись про те, як вони можуть вчитися ще краще.
3. Самопізнання – пізнання самого себе – це провідна навичка. Важливою її складовою є скромність, а іншою, не менш важливою, – упевненість у собі та своїх силах. Дитина, яка працює над самопізнанням, виросте людиною, яка зможе й захоче розмовляти з різними людьми, щоб уважно слухати їх, черпати щось нове для себе та продовжувати вчитись далі.
4. Співчуття – діти можуть бути природним чином зосереджені на собі й тому часто бувають егоїстичними. Вихід є. Ми можемо вчити їх розуміти, в яких ситуаціях і в якому стані знаходяться інші люди, розуміти точку зору інших людей. Дитина, яка розвиває почуття розуміння інших людей, буде сильним співробітником і компаньйоном.
5. Комунікація, спілкування – включає усну, письмову та все частіше візуальну комунікацію, яка стане основою більшості видів робіт. Комунікабельність можна розвивати за допомогою чуйності, співчуття, які, у свою чергу, покращують і підсилюють навичку співробітництва.
6. Життєва мудрість – не все навчання відбувається у школі. Порівняйте переваги дитини, яка була у столиці й бачила столичне життя, з дитиною, яка ніколи не залишала своє село. Або, якщо бути справедливим, з дитиною, яка проживає в місті й ніколи не бачила ферму або село.
7. Упевненість у собі у складних ситуаціях – світ не обертається із простих причин і наслідків, а складні запитання не передбачають відповідей «чорне» чи «біле». Наш світ сповнений непередбачуваності та складнощів. Вивчення й розуміння його сенсу мають велике значення для успіху в роботі й житті в цілому.
8. Постановка цілей – успішні люди вчаться ставити цілі й досягати їх. Для роботодавця це означає, що вони продуктивні. Для самої людини – особистий успіх і зростання.
9. Неупереджений розум – жодний успіх неможливий, якщо ми не вчимо дітей ставати відкритими, гнучкими, вдумливими, неупередженими людьми. Їхній світ буде постійно змінюватись і пропонувати все нові й нові завдання, тому бути сильним і підготовленим передбачає вміння з легкістю адаптуватись до змін, дивитись неупереджено й завжди бути відкритим для нової інформації.
Інноваційні навчальні програми по всьому світу вже зараз приділяють увагу розвитку принаймні деяких із цих дев'яти навичок, часто вони акцентуються на експериментальному навчанні, співпраці й зосереджені на власних інтересах учня, його потребах і мотивації.
Але хоча інноваційні програми навчання продовжують удосконалюватися, прагнення до «старих добрих основ» може нівелювати інтерес до розвитку такого роду навичок. І це буде означати втрату глибини й сили, яку ми повинні вселяти у свідомість молоді в усьому світі. Пам'ятаймо про це.
Джерело: http://childdevelop.com.ua
|