Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
Cоціалізація дітей- формування ціннісних орієнтацій, мотивація поведінки.
Соціалізація дорослих- зміна зовнішньої поведінки.
Соціально компетентна особистість-придбана здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно змінних мінливих соціальних умовах та ефективна взаємодія з соціальним середовищем.
Соціальна зрілість-той стан, що розкриває стан сформованості особистості через призму певного соціального середовища. В її зміст включено активну життєву позицію та досягнення єдності виховання та самовиховання і прагнення самої особистості до якомога скорішого досягнення соціальної зрілості.(В. В. Радул)
Соціально зріла особистість характеризується наступними якостями: почуттям відповідальності, потребою в піклуванні про інших людей, засвоєнням та активним відтворенням соціального досвіду,відтвореним у спілкуванні та діяльності,здатністю до конструктивного вирішення різних життєвих та професійних задач на шляху до самовдосконалення.
Соціальна компетентність - здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях.
|