Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
Нас відвідали
|
Презентації
Звук [ш]. Позначення його буквами Ш, ш («ша»)
|
[
· Викачати видалено ()
]
| 15.02.2013, 19:18 |
Тема. Звук [ш]. Позначення його буквами Ш, ш («ша»). Робота з дитячою книжкою. Вірш В. Лучука «Рушник». Урок-гра (урок-майстерня)
Мета: ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити пра¬вильно артикулювати звук [ш] та аналізувати його; ознайомити учнів з буквами Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачува¬ти активний і пасивний словник учнів; ознайомити із давнім символом українського народу — рушником; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, вміння самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою, любов до праці, до зразків української народної творчості.
Обладнання: клас прикрашений українськими народними виробами: рушник, хліб, сіль; аудіозапис шуму моря, шелесту дерев, шипіння змії; українська народна мелодія; лялька дівчин¬ки, лялька Червона Шапочка, кошик, пиріжки, три горщики для слів (жовтий, зеле¬ний, червоний); малюнки (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка, метелик шовкопряд, пороша, шило, куліш, кулик); мікрофон; дитяча книжка В. Мартиненко «У труді зростаємо» (ТОВ «АВДІ», 2009. — С. 3).
Хід уроку
I. Організаційний момент
Клас прикрашений різноманітними українськими виробами. Звучить українська народна мелодія.
Приготуйтеся швиденько,
Станьте біля парт рівненько.
Ми урок розпочинаємо,
Багато нового пізнаємо.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні урок-майстерня у нас.
Погляньте, як багато виробів чекає на вас.
Так будемо рушник вишивати.
Й наш клас оберегом-красою прикрашати.
Для цього потрібні старанність і пильність.
Бо копітка ця робота вимагає сумлінність
— А з якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.
Шпак шпачисі каже гнівно:
«Шершень захопив шпаківню!
Швидше шибеника гнати,
Шпаченят обороняти!»
О. Кононенко
— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьо¬му вірші? (Звук [ш])
— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпа¬чисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)
— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня.)
Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, по¬люють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.
— Отже, сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення. А також познайомимося з дівчинкою, яка власноруч вишила рушник. Вона сьогодні завітає до нас і розпо¬вість про те, як його вишивала.
III. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого
— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язич¬ком, наші очі й наша розумна голова.
1 Мовна розминка. Скоромовки
— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо.
Учитель починає скоромовку — учні продовжують.
Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.
Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.
На узліссі довелося
Наполохать Лесі лося.
Лось — у ліс, а з лісу — лис.
У ямі не спиться вусатому сому.
Сому вусатому сумно самому.
Захар заліз
— Захарку, злізь!
— Захарку, злазь!
Зумів залізти —
Знай, як злізти.
Через річку, через брід
Ходить чапля на обід,
Носить дрібних жабенят
Для маленьких чапленят.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
2 Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів)
— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання ми здобули.
Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних уго¬рі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вка¬зівка рухається від голосних до приголосних праворуч — «парашут опус¬кається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).
— Щойно ми підготували свої місця. Тож, часу не гайте — пра¬цювати починайте!
IV. Вивчення нового матеріалу
1 Робота над звуком [ш]
1) Розвиток фонематичного слуху
— Підготуємо малюнок, який вишиємо ми. А для цього слід бути уважними.
Наш рушник буде незвичним, бо у кожнім візерунку є секрет — це звук [ш]. Ось послухайте й скажіть — що намалюємо на нашім рушничкові?
Гра починається — плескаймо лише тоді, коли почуємо звук [ш]!
Учитель демонструє малюнки квітів (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка) і метелика шовкопряда.
Вишиймо ми літечко
З сонечком й віконечком!
Виростим шипшину — ніжну та пахучу!
Й трошечки колючу!
Квітку сонця — соняшник зростимо.
Й у казковий світ квітів ми пориньмо.
Ще й волошок голубих, весняних шафранів
У наш рушник ми додамо — гарний, вишиваний.
А метелик-шовкопряд на ромашку прилине,
Й у світ чарівний, гарний ми усі пориньмо!
— Отже, чим прикрасимо рушник? (Учні називають метелика-шовкопряда й назви квітів: шипшина, соняшник, волошки, шаф¬ран, ромашка.)
— Який звук повторюється у всіх цих назвах? (Звук [ш])
2) Спостереження за артикуляцією звука [ш]
Звучить шум моря, шелест дерев, шуршання паперу, шипіння змії.
Учні порівнюють звук [ш] зі звуками природи, а його вимову порівню¬ють з вимовою звука [ж].
Разом з учителем учні доходять висновку, що звук [ш] утворюється так само, як і звук [ж]. Єдина різниця між цими звуками — що при утво¬ренні звука [ш] голосові зв’язки не беруть участі. (Скориставшись дзерка¬лом та простеживши за м’язовими відчуттями мовленнєвого апарату, учні можуть помітити, що при вимові звука [ш] широкий кінчик язика підні¬мається до переднього краю твердого піднебіння й утворює з ним щілину; друга щілина утворюється між задньою частиною язика і переднім краєм м’якого піднебіння. Струмінь повітря, проходячи через щілини, утворює характерний шум, що нагадує шипіння. Голосові зв’язки не напружені, голос не утворюється.)
— Отже, який це звук? (Приголосний)
— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)
— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)
— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)
3) Визначення позиції звука [ш] у словах
— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні знати, що він символізує і що з ним робити. А про це знає Червона Шапоч¬ка. Та коли вона до нас йшла, сірий вовк з’їв її пиріжки. І вона дуже плаче, бо не зможе пригостити свою бабусю. Та вона не знає, що кошик у неї чарівний і може наповнитись свіжими пиріжками, якщо вона правильно «посадить» слова у три магічні горщики.
У перший горщик (жовтий) потрібно «посадити» ті слова, назви яких починаються на звук [ш].
У другий горщик (зелений) потрібно «посадити» ті слова, у на¬звах яких звук [ш] чуємо в середині слова.
У третій горщик (червоний) потрібно «посадити» ті слова, які закінчуються на звук [ш].
— Допоможемо Червоній Шапочці правильно «посадити» сло¬ва! А для цього ми повинні бути уважними й кмітливими. Зараз я прочитаю слова, а ви уважно їх послухайте та запам’ятайте. Потім потрібно буде назвати їх по пам’яті і «посадити» у відповід¬ний горщик. Готові?
Учитель зачитує слова: шапка, шарф, шило, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.
Спершу учні називають слова, назви яких починаються на звук [ш] (шапка, шарф, шило, шкарпетка, шуба, шматок). Учитель дістає малюн¬ки цих слів і кладе («саджає») у жовту ямку-відерце.
Потім учні згадують слова, у назвах яких звук [ш] стоїть у середині слова. (Груша, каша, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша) Учи¬тель дістає малюнки цих слів і кладе («саджає») у зелену ямку-відерце.
А для третьої, червоної «ямки-відерця», учні самостійно придумують слова, що закінчуються на звук [ш] (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, куліш).
— Молодці! Ви чудово впоралися з цим завданням, тому кошик повний, і Червона Шапочка вам розповість про рушник.
Червона Шапочка. Хліб і рушник — одвічні людські сим¬воли. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гос¬тинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.
Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кож¬ній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку
з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ста¬вили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.
Учитель (із натхненням). А ви не забули, що до нас у гості скоро завітає дівчинка? Потрібно її належно зустріти. Тож вишиймо рушничок! (Із сумом) … А ще потрібно спекти хліб, і сіль покласти…
Червона Шапочка. Я можу нам допомогти! Але ви маєте виконати мої завдання.
4) Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш]
Червона Шапочка. Я ставитиму вам запитання, а ви дава¬тимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?
— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)
— Кого впіймала кішка? (Мишку-норушку)
— Де живе шпак? (У шпаківні)
— Що шиє швачка? (Штани, шорти)
— Послухайте скоромовку. Які слова зі звуком [ш] ви запам’ятали? (Самостійні відповіді дітей.)
Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
В. Ладижець
— Хто може швидко повторити скоромовку? (Учні спочатку повторюють скоромовку у групах по двоє-троє осіб, а потім — усі разом.)
— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)
— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до вели¬кої голки з дерев’яною ручкою)
— Що шило шило? (Шубку Шурі)
— Яка вийшла шубка? (Прехороша)
2 Робота над літерою «ша». аналіз будови літери «ша»
— Чудова робота! Червона Шапочка пішла готувати свіжий хліб і купувати сіль. А щоб ми її довго не чекали, вона залишила нам завдання. За кожне виконане завдання ми зможемо вишити один елемент рушничка.
Отже, вишиймо квітку шипшини!
Завдання 1. Розглядування друкованої букви Ш, ш («ша»).
— Прослухайте віршик і скажіть, якою літерою на письмі по¬значають звук [ш]?
Надворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло.
Подивись: ну й чудеса —
Вийшла з пташок буква «ша»!
— Отже, якою літерою на письмі позначають звук [ш]? (На письмі звук [ш] позначають літерою «ша».)
Хвилинка фантазії
— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)
Учитель ознайомлює учнів з буквою Ш, ш («ша») і пояснює її струк¬турні елементи.
— Квітка шипшини готова. Подивіться, яка вона гарна й чудова!
А тепер вишиймо квітку сонця — соняшник. Для цього нам по¬трібно прочитати склади й слова з літерою «ша».
Завдання 2. Утворення та читання складів
3 Робота з таблицею складів
— Хором прочитайте склади у таблиці. (Учні читають під ритм учителя склади — спершу тихо, потім голосніше, дуже голосно і повільно затихаючи.)
4 Гра «Знайди пеньки»
шпак
шпак
шпак
шпик дошка
дошка
дочка
дошка куліш
куліш
куліш
кулик
Учні знаходять «пеньки»: шпик, дочка, кулик. Аналізують значення невідомих слів.
• Шпик — це свиняче сало, зрізане з хребтової і бокової частини туші.
• Куліш — козацька страва, яку варили тільки з пшона та сала.
• Кулик — птах, який живе біля річки, болота, співає трелями.
Можна включити аудіозапис пісні кулика.
5 Читання пірамідок слів
— Дивлячись на пунктирну лінію, прочитайте слова.
— Подивіться, який гарний соняшник вийшов! Значить, ми добре попрацювали і можемо відпочити.
V. Фізкультхвилинка
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Як в гайку струмок дзвенить:
Джр! — Джр! — Джр! — Джр! — Джр!
Як бджола в саду бринить:
Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз!
Як шумлять у птаха крила:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
У морі синьому вітрила:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Вітер з гаєм розмовляє:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Поміж листячком гуляє:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
VI. Продовження роботи над темою уроку
Завдання 3. Робота за Букварем (с. 106–107).
— А зараз прикрасимо наш рушничок синіми волошками! А тому попрацюємо за Букварем.
Розгортаю свій Буквар
І знаходжу новий дар.
Букву «ша» цікаву,
Нову і незнану.
Н. Березіцька
1 Звуко-складовий аналіз слів, малюнки до яких зображені у Букварі
Гра «Які слова сховалися у цих схемах?»
(Шашки, шапка) (Шайба)
Двоє учнів складають ці схеми на дошці друкованими буквами, ре¬шта — аналізують разом.
2 Аналіз звукової моделі слова шипшина
3 Робота над словами у стовпчиках
1) Читання виділеного (підкресленого) злиття у слові шахісти
2) Між якими злиттями стоїть буква «ша» у слові шашки
3) Читання хором, «ланцюжком»
4 Читання речень
Грати в шахи — розвивати розум.
Грати в хокей — бути сильним і спритним.
• Шахи — гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітинки, між 16 білими і 16 чорними фігурами за встановленими для них правилами пересування.
• Хокей — спортивна командна гра з шайбою або м’ячем на льо¬довому майданчику або трав’яному полі.
Одну сторінку Букварика ми вже пройшли,
Ось, погляньте — сині волошки вже розцвіли!
Ще залишилось шафран весняний посадити.
А для цього, що потрібно зробити?
Так, будемо текст ми читати,
Грати з героями й міркувати.
5 Робота над текстом «Хороша гра» (с. 107)
1) Читання тексту вчителем
— У яку гру грали хлопці?
2) Словникова робота
• Шайба — диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.
• Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.
• Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чо¬мусь, з чогось.
3) Читання стовпчиків слів (з дошки)
гра
грати
пограти
уболівальники
тренер-старшокласник лісу
двір
місто команду
капітан
ковзани створили
розпочалася
— Квітка готова, вона вийшла немов жива! Отже, зрозуміли текст ви чудово. Іприйшов час самостійно почитати. А виростимо ми ромашку — білу, ніжну і милу.
4) Напівголосне читання тексту учнями
— Як називалися команди?
— Яка команда виявилася сильнішою?
5) Відповіді на запитання та вибіркове читання
— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?
— Яка команда забила першу шайбу?
— Як поводилися уболівальники?
— Що просили дівчатка капітана?
— Скільки всього шайб забили під час гри?
— Яким був загальний рахунок?
— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?
6) Робота над виразністю читання
— Знайти в тексті питальні речення, окличні речення.
— З якою інтонацією їх слід читати?
7) Вправляння у читанні тексту
I абзац. Читання «буксиром» (з учителем).
II абзац. Читання «ланцюжком».
До кінця тексту. Читання «дощиком» у різному темпі (повіль¬но, прискорено, скоромовкою, повільно).
Читання тексту кращими учнями.
— Ромашка готова, усміхається вона: «А метелик-шовкопряд — буде тут сидіти? Дуже хочу я його сюди посадити!»
6 Розвиток усного мовлення учнів
— Та ж нехай! Буде в нас метелик! Розкажіть, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?
— Молодці, ви були уважними і старанними. Подивіться, який гарний рушничок ми щойно вишили! (Демонстрування рушника.)
— А ось і Червона Шапочка прийшла — хліб-сіль нам принесла! Отже, настав час зустрічати дівчинку, яка власноруч вишила рушник.
7 Фізкультпауза
Тихо звучить українська народна мелодія.
Встаньмо дружно ми з-за парт,
Вирівняймо спинки,
Будем радо ми вітати
Працьовиту дівчинку!
Два прихлопи, два притопи.
На носок і каблучок.
Руки вліво, руки вправо.
Ми танцюймо «козачок».
Раз — присіли, два — присіли.
І в рядочок дружно стали.
У класі з’являється «дівчинка-лялька».
Учні
Хлібом-сіллю зустрічаємо,
Раді бачить гостю й добру господиню.
Учні стають у три рядочки, тримаючи одне одного за плечі, а найперші подають «дівчинці» хліб-сіль на вишитому рушникові.
VII. Робота з дитячою книжкою
1 Підготовча бесіда. Словникова робота (полотно, рушник, гаптувати, мережка)
Дівчинка. Добрий день вам, діти! Ой, як приємно, коли так зустрічають! Я хочу радістю своєю поділитися, як я рушник виши¬вала! А чи знаєте ви, що таке рушник і навіщо його вишивають? (Міркування учнів.)
Хвилинка-цікавинка
Кожний ранок у нас починається з рушника. Своїми м’якими, пухнастими лапками він знімає останній сон, надає сили, благо¬словляє на новий день.
Рушник — це наш український оберіг. Він з нами і в горі, і в ра¬дості. З ним зустрічають новонародженого, з ним проводжають лю¬дину в останню дорогу. А у весільному обряді роль рушника особлива — з ним і сватів зустрічають, ним дружків та родичів обдаровують, ними молодих опоясують. А як на рушник молоді не стануть, то і весілля не буде.
У далекому минулому рушник мав декілька призначень: руш¬ник — «утиральник» (для обличчя та рук), рушник — «стирок» (для посуду), рушник — ікона. Останніми прикрашали ікони, ви¬шивали на них язичницьких богів. А в нашому випадку, рушник — прикраса класу. Він буде нагадувати нам про чудові традиції наро¬ду, про красу мистецтва й про дружбу нашого класу.
Полотно — тканина для вишивання (з льону, коноплі, бавов¬ни). (Можна вишивати не тільки рушники, а й справжні картини, різноманітні прикраси.)
Гаптувати — вишивати шовковими з сріблом (або золотом) нитками.
Мережка — це ажурні шви, які вишитій роботі додають тонко¬сті й витонченості.
Оздобити — означає прикрасити, зробити яскравішим, вираз¬нішим, більш вишуканим, багатшим.
2 Читання вірша В. Лучука «Рушник»
Дівчинка. Я зараз розповім вам про те, як я вишивала руш¬ник. А ви будьте уважні і скажіть, що я вишила на ньому?
Учитель виразно читає вірш напам’ять.
3 Бесіда за змістом прочитаного
— Чи сподобався вам вірш? Про що він? Що дівчинка вишила на рушничкові? (Калинову гілку, книжку і сопілку) Що зробила вона з рушничком? (Оздобила портрет Шевченка) Якими кольо¬рами дівчинка гаптувала рушник? (Всіма кольорами) Де дівчинка вишила калинову гілку? (Під мережкою внизу) З якими почуттями дівчинка вишивала? Чи їй подобалося це робити? (Вона працювала з добрими, щирими почуттями, залюбки.)
4 Ознайомлення з книжкою «У труді зростаємо». Вірші, оповідання
— Щойно ми дізналися, як старанно дівчинка вишивала руш¬ник, скільки любові вона вклала у свою працю. Ось у цій маленькій книжці ви можете знайти і прочитати яскраві перлинки, цікаві вірші й оповідання про працю людей.
розгляньмо цю книжечку. Що ви бачите на обкладинці? (Діти саджають дерева. Учні турбуються про природу.) Як багато можна сказати, поглянувши лише на один малюнок! Але ж цікаво зна¬ти — що сховане в самій книжці, про що кожен твір? Отже, зазир¬німо до середини самої книжки. Розгортаємо її на сторінці 2. Що бачимо? Як ви вважаєте, про що віршик? Подивіться, скільки пра¬ці слід вкласти, щоб отримати хліб! Тут і сонечко, і дощик, і сама земля працюють. А скільки потрібно зробити людині? Виростити пшеницю, змолоти, спекти, подати на стіл. Велике і щире спасибі потрібно сказати усім! Прочитаємо назву твору. Як ви вважаєте, про що він? (Міркування учнів.) Хто є автором?
— Подивимось, що зображено на 3-й сторінці. Чи знайомий нам цей вірш? (Так, це вірш дівчинки, яка вишивала рушник.) Як ви дізналися? (З малюнків, назви твору.) Хто автор? Володимир Лучук — чудовий письменник, який пише цікаві оповідання, вірші для дітей. З його творчістю ви будете знайомитися й у наступних класах. А цей віршик про рушник тепер ви зможете не тільки ви¬разно й гарно прочитати своїм близьким! Іще ви зможете розпові¬сти про рушник, про те, яке значення він має у житті людей!
— Гортаємо сторінку. Чи любите ви малювати? Це справжня праця! Подивіться, скільки радості в очах хлопчика! Як називаєть¬ся оповідання? Скажіть, про що воно? (Міркування учнів.) Більш детально ви зможете дізнатися, прочитавши цей невеличкий віршик. (Розглядування малюнків, назв творів, міркування учнів, про що йтиметься у наступних віршах і оповіданнях.)
— Знайдемо зміст книжечки! Так, він знаходиться у кінці — на сторінці 19. Про що ми можемо дізнатися зі змісту? (Міркування учнів.) Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам потрібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки.) А що ми можемо дізнатися
з останньої сторінки обкладинки? (Ми зможемо виконати цікаві завдання до творів книжки, які запропонував її упорядник.) А де ми можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упоряд¬ник, у якому році вона вийшла?(Відповіді учнів)
VIII. Підсумок уроку (метод «Мікрофон»)
— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?
— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [ш]?
— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?
— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?
— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?
— Що означають слова: рушник, шайба, хокей, пороша, шило, куліш, кулик?
— Хто такі тренер, уболівальники?
— Про що нам сьогодні розповіла дівчинка? Який вірш вона прочитала? А де ми зможемо його зустріти?
— Як називається книжечка, у якій був надрукований цей вірш? Які твори вона містить?
— Який із творів ви б хотіли прочитати вдома? Чому?
— Чи вдалося на уроці нам добре попрацювати? Чи виникали труднощі? Як ви їх побороли?
— А зараз слово хочуть вимовити наші гості — Червона Шапоч¬ка та дівчинка з рушничком!
Учитель від імені «гостей» дякує за роботу на уроці, відзначає найак¬тивніших учнів, дає поради слабким учням, налаштовує учнів на самостій¬не читання віршів, оповідань з книжки «У труді зростаємо».
У куточку читача стоїть книжечка оця!
Ви її тільки візьміть —
Й прочитайте вірші вмить.
Вона вам багато цікавого розповість!
А потім розкажіть своїм друзям і дорослим
Про те, як можуть працювати люди!
|
|
Категорія: Навчання грамоти (читання) | Додав: INK
Заклад:|Автор:Бардика Ліна Дмитрівна E W
|
Переглядів: 4985 | Завантажень: 586
| Рейтинг: 5.0/2
Схожі матеріали
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |