Виступ на РМО
«Вдосконалення навчально – пошукової і творчої
діяльності учнів 1 – 4 класів на принципах
народної етнодидактики в умовах нового
Державного стандарту»
З досвіду роботи
вчителя початкових класів
вищої категорії
Криворізької гімназії № 91
Савченко Світлани Іванівни
м. Кривий Ріг
2014р.
Рідна земля, фото сл. 1
Ріднокрай мій зелений,
Пісня в шелесті трав,
Промінь сонця в росі.
Ти нам щиро даєш,
Україно, натхнення.
Ти до сонця ведеш
Всіх своїх козачат.
Скільки світлих доріг сл.2
Ти для нас відкриваєш,
Скільки нових зірок
В край космічний ведеш...
Кров козацька у нас,
Запорізька в нас вдача
Найдорожча з усіх
Україна для нас.
сл.3
Тема, над якою я працюю упродовж декількох років, називається: «Вдосконалення навчально-пошукової і творчої діяльності учнів 1-4 класів на принципах народної етнодидакти-
ки в умовах нового Держстандарту». сл.4
Актуальність теми полягає у розробці якісно нової концепції формування пошукових і творчих інтересів учнів початкових класів засобами навчальної діяльності. Свій кінцевий результат вбачаю у здійсненні найвищого педагогічного ідеалу людства - всебічного і гармонійного розвитку особистості.
У чому ж полягають завдання, які більш конкретно розкривають принципи народної етнодидактики? сл.5
- Формування інтересів і здібностей в навчально-пошуковій діяльності.
- Розвиток творчої діяльності.
- Зацікавленість і організація навчально-пошукової діяльності.
- Створення педагогічної ситуації.
- Розвиток активності учнів у навчально-пошуковій діяльності.
- Розвиток самовдосконалення особистих якостей, умінь і навичок.
- Моральне заохочення і розкриття перспективи.
сл.6
Народознавчий підхід забезпечує всебічне і глибоке засвоєння учнями всього культурно-історичного шляху розвитку рідного та інших народів. Розкриття навчального матеріалу всіх основ наук, змісту освіти високоморальної особи, повноправного господаря країни, палкого патріота й інтернаціоналіста. сл.7
Отже, для сучасного виховання моральної особистості важ ливим є:
* відновлення духовності через повернення моральних норм, що є основою народної педагогіки (традицій, звичаїв, обрядів);
* формування ідеалів українського народу засобами фольклору, традицій, обрядів;
* використання у педагогічній практиці таких форм виховання, як фольклорно-етнографічні свята та вечори, інсценізовані конкурси та ігри, вікторини;
* залучення до виховного процесу батьків та родичів, представників громадськості. сл.8
Як показує досвід, використання народознавчого матеріалу забезпечує вирішення ряду важливих завдань, а саме:
сл.9
* Якісно збагачується, урізноманітнюється програмовий матеріал. Учні охочіше розв'язують завдання про свою сім'ю, родину, свій край.
* Використовуючи на уроках етнографічні матеріали, ми
повертаємось до життєдайного джерела народної мудрості, досвіду, народних знань. Так, підводжу школярів до розуміння, що без знання математики люди не змогли б виготовити те чи інше знаряддя праці, створити елемент костюма, купити чи продати необхідну річ.
* У ході такої роботи вивчаємо історію, мову народу, звичаї, побут, усну народну творчість, де забезпечуються між- предметні зв'язки, формую естетичну культуру, виховую повагу до праці, бережливість, охайність.
Щоразу, починаючи працювати з новим учнівським колективом, намагаюсь дізнатися, що учні знають про свою сім'ю, родину, свій край, свій народ.
В цьому приходять на допомогу казкові герої, різноманітні
ігри, вікторини, конкурси. сл.10
Врахування пізнавальних інтересів і зіставлення їх зі змістом навчальних програм дає мені змогу визначити:
на яких уроках і на яких предметах використати той чи інший народознавчий матеріал, а що необхідно залишити для позакласного опрацювання.
Використання народознавчого матеріалу на уроці залежить від специфіки предмету, віку учнів і ступеня їх обізнаності.
Так, у 1 класі основна роль у цьому процесі надається вчителю. Тому я сама добираю матеріал, розповідаю, зачитую цікаві відомості. Намагаюсь подавати матеріал у цікавій формі: загадки, віршики, казки, ребуси, кросворди тощо. Проводжу уроки-подорожі, уроки-казки, тематичні ранки, народні ігри. сл.11
У процесі пізнання навколишньої дійсності у молодших школярів краще розвинена наочно - образна пам'ять. То-му,добираючи зміст народознавчих відомостей,надаю перевагу конкретним фактам, предметам, явищам, які дитина краще запам'ятає через те, що вони цікаві і викликають у неї емоційний відгук.
Уже в 3, 4 класі народознавча діяльність учнів стає активнішою. Вони вже самостійно можуть добирати цікавий матеріал до теми, що буде вивчатися, виступати з конкретними повідомленнями в класі. Це вони роблять із задоволенням. сл.12
Для кращого засвоєння народознавчого матеріалу, використовую різноманітні методи та прийоми навчання. Це і розповідь учителя про рідний край, бесіда, побудована на народознавчій основі, спостереження, сприймання ілюстративного та натура льного народознавчого матеріалу.
Хочу зупинитись на деяких моментах використання народознавчого матеріалу на уроках. сл.13
На уроках читання використовую лічилки, кросворди, ребуси, мирилки, скоромовки, заклички, українські народні пісеньки, колисанки. Самий цікавий і змістовний матеріал подаю на уроках позакласного читання. сл.14
На уроках рідної мови використовую народознавчий матеріал, що мною зібраний і впорядкований у посібнику «Творчі завдання з української мови на матеріалах українознавства», в якому завдання систематизовані згідно з програмою, але мають народознавчий зміст.
На уроках розвитку зв'язного мовлення пишемо твори, присвячені рідному краю, родині. сл.15
Уроки математики теж сприятливі для використання такого матеріалу. Це задачі з народознавчим змістом. В 1-2 класі такі задачі я складаю сама, а вже в 3-4 класах пропоную учням скласти задачі, використовуючи народознавчий матеріал. сл.16
Уроки серед природи прищеплюють любов і бережливе ставлення до рідного краю. Вивчати рідний край нам допомагають реальні подорожі та екскурсії, які проводимо протягом навчання в початковій школі.
Немалу роль відіграють і легенди рідної країни, які допомагають краще пізнати свою Батьківщину. Це і «Двобій за сестру Либідь», «Святослав», «Білгородський кисіль», «Про Богдана Хмельницького», «Про запорожців», «Кошовий Сірко»,«Про вишню». сл.17
Добрими помічниками в моїй роботі є і батьки. Вони із задоволенням допомагають готувати українські свята та вечорниці. А ще полюбляють бути активними учасниками цих дійств. Так, нещодавно в нашій гімназії пройшов фестиваль родинних талантів, в якому активну участь взяли батьки та учні. Після таких заходів батьки класу стають ще більш згуртованішими та дружніми. сл.18,19
Я зупинилась лише на деяких моментах моєї роботи, які мають певну результативність. Проаналізувавши і усвідомивши необхідність використання народознавчого матеріалу, я прийшла до висновку, що таке наповнення змісту навчально-виховного процесу в початковій школі народознавчим матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й сприяє формуванню їх морально-естетичних уявлень та розвитку світогляду, вихованню національно-свідомої особистості. сл.20
Також, напевно, деяким результатом моєї роботи є зірочки, які стали переможцями районного та міського конкурсів:
2011-2012 н.р.-
Ім. ,, Віче розумників,,
Міжнродні конкурси :
,, Золотий колосок,, Ім. Трубачова Вікторія і Зелена Валерія
ІІм. Тижбіряк Влад, Вовк Олена
,, Срібрий колосок,, ІІм. Зелена Валерія, Трубачова Вікторія
,, Кенгуру,, ІІм. Трубачова
2012-2013 н.р.
,, Колосок,, Ім. Ревенко Ірина, Денисевич Анастасія, Журман Денис,Крупеня Аріна, Манько Нікіта, Муратов Іван.
Районний конкурс ,, Готую для всієї родини,,
І м. Галєєва Анна
ІІ м. Гужвій Анна
Районний конкурс стендів ,, Здрастуй, школо!,, ІІІ м.
Очевидним є те, що використання народознавчого матеріалу на уроках в початковій школі є наполеглива вимога часу. Все залежить від бажання педагога працювати творчо, вдумливо. Адже це додаткова витрата дорогоцінного вчительського часу на збір народознавчого матеріалу, його оформлення, пошук форм і методів роботи з ними. Але, як показують спостереження, така робота приносить результати. А нагородою стануть зацікавлені дитячі оченята, перетворення складного для школярів учбового матеріалу у свято засвоєння нових знань.
|